Йду по пр. Науки, липи цвітуть, заповнюючи ароматом все навколо, легкий вітерець лиже мені обличчя, яке як раз вітходить від лідокаїну, в навушниках грає INXS. Я вже давно навчилася радіти отаким непомітним дрібницям, мабуть саме це допомогає не з'їхати глуздом остаточно