Більшу частину свого життя я ношу військовий однострій. Але вишиванка для мене – це про пам’ять. Про дім, родину, дитинство, про людей, яких уже немає поруч, але які завжди в наших думках.
Сьогодні Всесвітній день вишиванки. Колись це була ініціатива кількох студентів, а тепер День вишиванки став справді світовим. Українські вишиванки одягають у різних країнах, на фронті й у тилу, у великих містах і маленьких селах.
У цьому, мабуть, є щось дуже важливе для всіх нас – навіть у найважчі часи пам’ятати, хто ми та звідки.
І я вірю, що настане день, коли ми зможемо зняти військові однострої та знов одягнути вишиті сорочки – уже в мирній, вільній і безпечній Україні.
З Днем вишиванки! Бережімо своє!