19-річний прикордонник Владислав Степанчук вивів із півоточення 21 побратима та став наймолодшим Героєм України.
Владислав пішов у прикордонники добровольцем, щойно йому виповнилося 18.
У квітні 2024 року він уперше потрапив під реальний обстріл - і вже тоді, під час відходу, зберіг 105-міліметрову гармату. Але головне сталося пізніше, на Курщині.
Там їхній підрозділ облаштовував позиції на кордоні. Російський дрон помітив рух, і за годину по них почали бити артилерія та "Ланцети".
Коли вони спробували відвести гармату на запасну позицію, їх накрили мінометами. Командира розрахунку та навідника поранило важкими осколками.
Владислав не розгубився. Змінив маршрут, відвів людей до лісосмуги. Зупинив кровотечі пораненим - спрацювали навички тактичної медицини.
Там же, в лісосмузі, натрапив на бійців із сусідніх підрозділів: без зв'язку, без набоїв, розгублених після обстрілів.
Він узяв усе на себе. Частково відновив зв'язок із командним пунктом, розподілив, хто за що відповідає - спостереження, вогонь. Об'єднав усіх і організував вихід на запасні позиції.
Бій тривав чотири години, стріляли майже впритул. Владислав вивів з-пів оточення 21 побратима.
Президент присвоїв йому звання Героя України. Він - наймолодший, хто отримав цю нагороду.